НОВИНИ ТА ПОДІЇ

Творчість Володимира Немири: віртуальна виставка

25-05-2020 Львів – місто гонорове. І завоювати місце під сонцем у цьому місті не просто. Проте східняку Володимиру Немирі вдалося. Він зумів не тільки стати Майстром, але й полонити серце львів’янки Катерини. Врешті Майстер здобув свою "Маргариту" – не лише люблячу жінку, але й самовіддану соратницю у своїх мистецьких пошуках. Козацька впертість таки здолала львівський гонор.


24 травня – День слов'янської писемності та культури

24-05-2020 Згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2004 року встановлювалося святкувати День слов'янської писемності та культури саме 24 травня, у день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Брати Кири́ло (827 р. н.) і Мефо́дій (Методій, 815 р. н.) – слов'янські просвітники та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг слов'янською мовою. Близько 862 року, на основі грецької абетки, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему, Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів. У науковців немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило – кирилицю чи глаголицю.

Загалом існувало два етапи розвитку слов'янського письма. Перший – коли слов'яни ще були язичниками та користувалися рисками й зарубками. Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. І так було доти, доки великими просвітниками слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм – не був створений алфавіт.


Останній шлях

                                                                                             Як умру, то поховайте

                                                                                             Мене на могилі,

                                                                                             Серед степу широкого,

                                                                                             На Вкраїні милій.

 Заповіт

   Т. Шевченко  

22-05-2020 Найвидатнішому митцю України не випало померти на рідній землі. 47-річний український поет спочив у Санкт-Петербурзі. Там п’ятдесят вісім днів прах Шевченка і перебував. Згідно із заповітом Тараса Григоровича його домовину, за клопотанням Михайла Лазаревського, було перевезено в Україну й перепоховано. І друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим в Україні.


День вишиванки єднає українців

Вишивка – душа народу.

О. Косач-Кривинюк

(зі спогадів Л. А. Міщенко)

21-05-2020 З давніх-давен люди прикрашали свій одяг вишивкою. Вона виникла з появою шитва на примітивному одязі людини кам’яного віку. Уже в першому тисячолітті до нашої ери вишивка досягла високого художнього рівня в народів Стародавнього Вавилону, Греції, Риму, Китаю, Індії, Ірану. Особливою пишністю відзначалася вишивка Візантії. Вплив її позначився на вишивальному мистецтві країн Середньовічної Європи і Київської Русі.