25-04-2019 Одне з найпочесніших місць серед календарних свят наших предків належало Великодню – народному святу, що символізує оновлення землі, перемогу світла над пітьмою, життя над смертю. Його джерела сягають глибини тисячоліть, прадавність засвідчують різні назви: Великдень, Великдень Світла Дажбожого, Дажбоже свято, Ярилин День, Воскресіння, Свято Весни тощо.

З народознавчих, етнографічних, історичних джерел, представлених на виставці літератури у читальному залі, дізнаємося, що Великдень праісторичної та історичної Русі-України був і залишається донині винятково багатим на обряди, веселим і величним святом, яке суттєво вирізняється з подібних свят інших народів. У працях В. Скуратівського, С. Килимника зазначається, що у великодніх обрядах вшановується людина, її чесноти, справедливість, праця, гостинність, доброта, єдність та велика святість родини – Роду, пошана померлих поколінь, культ Предків. Це ті звичаї, які є, по суті, частиною української душі, об’єднують окремих людей в одну цілісність – Націю.

25-04-2019 Сьогодні, аби відзначити річницю Чорнобильської катастрофи та вшанувати пам’ять ліквідаторів аварії на ЧАЕС, до нашої бібліотеки завітали учні 5-го класу школи №106.

1986-й рік залишив слід у пам’яті багатьох. Невідомість, страх, відчай враз охопили родини українців і всю світову спільноту, а наслідки аварії ще й досі тримають у полоні життя тисяч людей.

Юні читачі бібліотеки переглянули декілька відеороликів про події 26 травня, життя Чорнобиля та околиць у ХХІ столітті та прослухали проникливі поезії українських авторів про масштаби аварії. 33 роки минуло, а  Чорнобильська катастрофа 1986 року – рана на тілі України, що й досі не загоїлася. Утім, завдяки ліквідаторам, які самовіддано боролися з силою нещадного атома та у цій нерівній боротьбі поклали свої життя, смертоносна енергія, виведена з-під контролю, була запроторена під бетонний саркофаг. Вшанувати згадкою їх подвиг – наш обов’язок.

Чорнобиль, 26.04.1986. Пам’ятаємо.